5 рівнів зрілості тестування
Зараз читаю книгу Лі Коупленда “A Practitioner’s Guide to Software Test Design” та відкриваю для себе нові та цікаві речі у тестуванні. Однією з таких “базових”, як на мене, речей, хотів би поділитися з вами, шановні читачі. Буде йтися про так звані “рівні зрілості тестування”.
Враховуючи, що українського перекладу книги немає — це власна інтерпретація перекладу, тому можуть бути деякі неточності, або не зовсім вірні формулювання, за що щиро перепрошую.
Так ось, «рівні зрілості тестування», описав не сам Лі Коупленд, а у своїй же книзі послався на Бориса Бейзера, який свою чергу також є автором власної книги про тестування чорного ящика.
Оскільки різні організації та різні особи мали різні погляди на ціль тестування програмного забезпечення, Борис Бейзер визначив 5 фаз або рівнів зрілості тестування.
Рівень 0
«Між тестуванням та дебагінгом немає різниці. Окрім дебагінгу, тестування — не має цілі». Дефекти можуть виявлятися випадково, але немає організованих зусиль для їх виявлення.
Рівень 1
«Мета тестування — продемонструвати, що програмне забезпечення працює». Цей підхід, ґрунтується на припущенні, що програмне забезпечення в основному працює правильно і немає потреби створювати тести для виявлення прихованих дефектів.
Рівень 2
«Метою тестування є демонстрація того, що програмне забезпечення не працює». Тут вже відображається значно інший спосіб мислення, яке передбачає, що програмне забезпечення працює неправильно і ставить перед тестувальником завдання виявити дефекти у роботі цього ПЗ.
Рівень 3
«Мета тестування — не в тому, щоб щось довести, а в тому, щоб зменшити передбачуваний ризик до прийнятного значення». Хоча ми можемо довести, що ПЗ працює некоректно лише одним тестом, довести ж абсолютну правильність його роботи — неможливо, адже це вимагало б перевірити кожну можливу комбінацію вхідних даних.
В цьому підході ціль тестування полягає у тому, щоб зрозуміти якість ПЗ з точки зору його дефектів, повідомити програмістів про недоліки програмного забезпечення та надати керівництву/замовнику оцінку негативного впливу на організацію, якщо ми постачатимемо це ПЗ клієнтам у його поточному стані.
Рівень 4
«Тестування — не є дією, це розумова дисципліна, яка веде до програмного забезпечення з низьким рівнем ризику без значних зусиль, витрачених саме на тестування». На цьому рівні зрілості ми зосереджуємось на покращенні тестування ПЗ з самого початку, тобто з перевірки вимог, дизайну та коду. Також, цей підхід передбачає написання коду, який містить функції, які тестувальник може легко використовувати для перевірки та коду, який сам діагностує та повідомляє про помилки, а не вимагає від тестувальників їх виявлення.
На мою джунівську думку, моє розуміння тестування, знаходиться поки на третьому рівні, потрібно набиратися ще досвіду. Поділіться чи корисна вам ця стаття, на якому рівні зрілості тестування знаходитесь ви та як розумієте четвертий рівень?
